Обласний етап МАН, який був призупинений 24 лютого 2022 року у зв’язку із військовим вторгненням Росії в Україну, наразі є завершеним. Про це повідомила голова журі конкурсу, в.о. директора КЗПО «Обласний Центр дитячої та юнацької творчості» Житомирської обласної ради, віце-президентка Житомирського територіального відділення МАН України, Марія Бовсуновська.
«23 лютого 2022 року у 4-х відділеннях (історії, філософії та суспільствознавства, мовознавства та літературознавства, фольклористики й мистецтвознавства) конкурсу відбувся постерний захист, попередньо журі оцінили роботи учасників. 24 лютого було заплановано проведення наукових конференцій, але у зв’язку із військовим вторгненням Росії та запровадженням воєнного стану по всій території України обласний етап було призупинено. На даний момент можемо констатувати факт завершення обласного етапу за результатами постерного захисту й дистанційної оцінки досліджень без проведення наукових конференцій», – поінформувала Марія Бовсуновська.
Нагадаємо, що наукові роботи у 4 відділеннях журі оцінювали впродовж 23 лютого 2022 року. На конкурсі юні дослідники представили свої напрацювання у вигляді постерного захисту, використовуючи мультимедійні презентації. Кожен учасник спілкувався із членами журі та давав відповіді на поставлені запитання.
Дослідницькі роботи оцінювали науково-педагогічні фахівці закладів вищої освіти Житомирської області.
Секції відділення історії:
- Всесвітня історія;
- Етнологія;
- Археологія;
- Історичне краєзнавство;
- Історія України.
Секції відділення філософії та суспільствознавства:
- Філософія;
- Соціологія;
- Теологія, релігієзнавство та історія релігії;
- Правознавство;
- Журналістика;
- Педагогіка
Секції відділення літературознавства, фольклористики й мистецтвознавства:
- Літературна творчість;
- Зарубіжна література;
- Мистецтвознавство;
- Фольклористика;
- Українська література
Секції відділення мовознавства:
- Англійська мова;
- Німецька мова;
- Українська мова.
Фінальний етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН буде проведено у дистанційній формі орієнтовно у квітні-травні 2022 року.
Протоколи оцінювання робіт:
ДОДАЄМО КОМЕНТАРІ ЖУРІ ЗА 23 ЛЮТОГО 2022 РОКУ.
«Враження однозначно позитивні. Коли ми опиняємось перед вибором, яка робота краща, а яка гірша, мені дуже складно. У чому складність? Роботи справді цікаві, актуальні. Хочу відзначити, що наші претенденти на призові місця почали акцентувати увагу на своїх громадах, на своїй громадській позиції. Як на мене, це велетенський плюс, тому що відбувається процес своєрідного становлення майбутньої особистості. Роботи всі однозначно гарні. Але якщо оцінювати між гарними і дуже гарними, то є лідери по науковості, а саме робота адаптована до реального світу, у якому ми перебуваємо. Це плюс. Тому шо цей практичний аспект допомагає людині реалізувати те, що вона визначила для себе у науковій тематиці. Мені особисто сподобалася робота Цапук Катерини «Моє книжкове життя у соціальних мережах і медіа». Тут дається наукове обґрунтування існування блогів у соціальних мережах. Авторка роботи сама веде блог, живе у світі блогосфери. Також цікаве дослідження, що присвячене органам місцевого самоврядування. Це робота Пантелеймончук Вікторії «Особливості функціонування веб-сайту в системі комунікації органу місцевого самоврядування». Атворка не просто глибоко й уважно вивчила діяльність веб-сайту, але й виробила певну систему рекомендацій для покращення його роботи. Як на мене, це той реальний взаємозв’язок, який має існувати між органами влади і сповивачами інформації або реципієнтами», – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри Журналістики, реклами та PR Житомирського державного університету імені Івана Франка, журі секції «Журналістика» Валерій Башманівський.
«Враження у мене дещо амбівалентні. Як і щороку, потенціал відчутний, але, на жаль, не допрацьовують вчителі. І підбір теми об’єкту не завжди йде в контекст потенціалу, що є мінусом і для самої роботи, і тремором для учасника. Бажано, щоб вчителі пильніше ставилися до об’єкту дослідження. Як завжди, виграшними є роботи сучасної літератури і роботи краєзнавчого штибу. Але тут теж треба бути обережними, тому що об’єкт не завжди настільки цілісний, щоб брати його для дослідження. На старті обираються теми і об’єкти, які опрацьовані достатньо. Творчість Матіос чи Винниченка – заяложені теми. Або обираються теми краєзнавчі, але сам об’єкт. Не можна це назвати видатним дітературним явищем. Я би вчителям організувала курси. Аби спочатку їх навчити, щоб вони самі знали, як здійснюється дослідження, підбирається об’єкт. Помітно у деяких дослідженнях, що не дотримується структура. Це формальні речі, але вони також повинні бути присутні у науковій роботі», – доктор філологічних наук, доцент, завідувач і професор кафедри української та зарубіжної літератур навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету ім. І. Франка, журі секції «Українська література» Олена Юрчук.
«Хочу відмітити дослідження за творчістю Ольги Гури та роботу про Катерину Бабкіну. Остання робота була сильна, і очікувалося, що й захист буде таким, але він був, на жаль, слабким. Дитину треба було підготувати. Керівники повинні більше готувати дітей, консультувати їх. Для дослідження раджу обирати сучасну та підліткову літературу», – кандидат філологічних наук, літературний критик, дослідниця, журі секції «Українська література» Сніжана Чернюк.
«У складі журі секція «Літературна творчість» я вперше. Я відчув, наскільки важче оцінювати творчі роботи, написані дітьми. Попередні роки я оцінював роботи із української і зарубіжної літератур. Дистанційний формат – це вимушена вимога часу. Ми змушені у такому форматі працювати. Звичайно, не вистачає живого спілкування. Щодо робіт – всі надзвичайно цікаві. У плані технічному, у плані форми – є слабші роботи, але поза тим скрізь можна знайти якісь поетичні відкриття. Там, де дитина щира, висловлює власні думки і емоції, там відбувається ось це поетичне відкриття. Там, де йдеться про традиційну тематику – Україну, рідний край, першу вчительку, – там бачимо залежність від шаблонів, стереотипів, які, ймовірно, нав’язані шкільною програмою з літератури, як зарубіжної, так і української. Мені особисто сподобалися роботи Олександра Нагорного, Олександра Євченка, лірика Анни Кардаш. У кожного учасника нашої секції можна знайти якісь одкровення та відкриття», – кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та зарубіжної літератури навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету ім. І. Франка, автор творів для дітей, журі секції «Літературна творчість» Леонід Закалюжний.
«Раджу учасникам конкурсу дослухатися до порад тих, кому щось вдалося у цьому житті. Якщо ви хочете чогось навчитися, то потрібно слухати не лише свого вчителя, наукового керівника, але й знайти творця, який пише. У частині дуже пристойних робіт забракло тієї наукової частини, тобто не було теоретичного опертя, не було описано методи дослідження, замало або зовсім не було списку літератури, тобто були наявні технічні огріхи. Це те, над чим треба працювати. Власне кажучи, головне – щоб юні дослідники не загубили в собі зерно й бажання творити. Ми намагалися допомогти розставити акценти, хтось подавав на оцінювання вірші, а прозова частина була написана на кілька порядків вище і, можливо, комусь краще писати прозу, а не вірші. Але це на бажання й розсуд самих учнів. Загалом приємно, що у нас молодь дуже талановита, вона вболіває проблемами сучасності й питаннями своїх однолітків», – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету ім. І. Франка, журі секції «Літературна творчість» Наталія Дяченко.
«Мені є, з чим порівнювати. Багато років тому я неодноразово була у складі журі конкурсу МАН. Скажу відверто, що цього року були роботи дуже цікаві і були відверто слабкі. Ми намагалися не образити учасників, знаходили слова підтримки, намагалися дати зрозуміти, над чим потрібно ще працювати. У кожного автора було, що знайти. Є роботи, які варті уваги. Я можу відзначити Нагорного Олександра, Євченка Олександра та Бойка Богдана. Ще мені сподобалися роботи Кардаш Анни та Ладни Олександри із Коростишева, але там не вистачило наукового напрямку, тобто діти трошки не допрацювали по вимогам конкурсу МАН. Це зауваження не до самих дітей, а більше до їхніх керівників», – письменниця, громадський та державний діяч; лауреат літературно-мистецької премії імені Лесі Українки Українського фонду культури, лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу імені Валентина Грабовського, очолює Житомирську обласну організацію Національної спілки письменників України, в.о. директора Житомирського обласного літературного музею Житомирської обласної ради, журі секції «Літературна творчість» Світлана Гресь.
«Маємо ряд гідних робіт, ряд партерних захистів. Ми побачили чимало цікавих робіт, які висвітлюють важливі актуальні питання, зокрема щодо руху «Талібан», щодо Афганістану, щодо пропагандистської діяльності. Також варті уваги роботи, пов’язані з археологією, етнологією. Ми побачили розумних допитливих дітей, які самостійно працюють з джерелами. Але у деяких відповідях відчувалася несамостійність, тому ми радимо бути більш сміливими та впевненими у своїх силах, а також звернути увагу до оформлення робіт та піднімати актуальні питання», – доктор історичних наук, доцент, доцент кафедри суспільних наук Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова, журі секції «Всесвітня історія», «Етнологія», «Археологія» В’ячеслав Магась.
Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН проводиться щорічно та популяризує наукову діяльність і розвиток світогляду школярів з метою знайти та підтримати обдаровану учнівську молодь.
